Книжкові видання та компакт-диски Журнали та продовжувані видання Автореферати дисертацій Реферативна база даних Наукова періодика України Тематичний навігатор Авторитетний файл імен осіб
|
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
Пошуковий запит: (<.>A=Панчишин С$<.>) |
Загальна кількість знайдених документів : 11
Представлено документи з 1 до 11
|
1. |
Львівський державний університет імені Івана Франка.
Вісник Львівського університету : Серія економічна / Львів. держ. ун-т ім. І. Франка. – Львів: Світ, 1968. - Виходить двічі на рік. - ISSN 2078-6115 Додаткові відомості та надходження |
| 2. |
Панчишин С. М. Стимулювання економіки: переоцінка теорій попиту і теорії пропозиції в результаті глобальної економічної кризи [Електронний ресурс] / С. М. Панчишин, Х. Б. Павлик // Університетські наукові записки. - 2010. - № 3. - С. 223-228. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Unzap_2010_3_38
| 3. |
Панчишин С. М. Актуальне дослідження проблем ефективності дерегуляції економічних систем [Електронний ресурс] / С. М. Панчишин // Регіональна економіка. - 2009. - № 1. - С. 260-263. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/regek_2009_1_34
| 4. |
Панчишин С. М. Нетривіальне дослідження ефективності капіталізації і лібералізації економічних систем [Електронний ресурс] / С. М. Панчишин // Регіональна економіка. - 2009. - № 2. - С. 245-247. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/regek_2009_2_38
| 5. |
Панчишин С. М. Поняттєвий апарат інституційного аналізу конкурентоспроможності системи вищої освіти [Електронний ресурс] / С. М. Панчишин, О. С. Гринькевич // Економіка розвитку. - 2017. - № 1. - С. 50-58. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecro_2017_1_8
| 6. |
Панчишин С. М. Про типізацію та еволюцію економічних систем [Електронний ресурс] / С. М. Панчишин, І. В. Грабинська // Бізнес Інформ. - 2017. - № 8. - С. 29-35. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/binf_2017_8_5 Досліджено низку методологічних проблем теорії та практики функціонування економічних систем, зокрема щодо їх типізації, компонентної структури, ознак і властивостей, а також чинників, що зумовлюють їх розвиток та трансформацію. Виокремлено та проаналізовано три підходи в дослідженні економічних систем - матеріалістичний, ідеалістичний та функціональний. Особливу увагу приділено уточненню та визначенню наукової термінології, якою оперують у дослідженні економічних систем, що дало можливість внести певні уточнення і доповнення в терміносистему вітчизняної економічної науки. З'ясовано відмінності між такими ознаками економічної системи, як нестійкість, нестабільність та неусталеність. Показано, що неусталеність є особливою ознакою, яка притаманна лише перехідним економічним системам, для яких характерна низька ефективність механізмів функціонування, а головною причиною є інституційна невпорядкованість. У статті набула подальшого розвитку теоретична концепція, що пояснює еволюційні зміни в сучасних економічних системах, запропонована американським дослідником О. Шармером.
| 7. |
Панчишин С. М. Про політичну економію та аналітичну економіку як галузі економічного знання [Електронний ресурс] / С. М. Панчишин, І. В. Грабинська // Проблеми економіки. - 2018. - № 2. - С. 289-295. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pekon_2018_2_39 Розглянуто методологічний дискурс щодо окремих аспектів удосконалення вітчизняної економічної терміносистеми й об'єктивних змін у вітчизняній економічній науці та освіті в кінці ХХ - на початку ХХI ст., що є відображенням змін як у системі економічного знання, так і трансформаційних змін у господарській практиці. Обгрунтовано необхідність і доречність вживання у вітчизняній економічній терміносистемі як відповідність англомовному терміну "Economics" - "аналітична економіка", що віддзеркалює аналіз як серцевинний метод пізнання економічної дійсності і водночас органічне поєднання теоретичної та прикладної економіки. Отримав подальшого розвитку теоретико-методологічний підхід американського економіста Г. Веріана до аналізу співвідношення "Economic Theory" та "Economics", що дало підстави тлумачити економічну теорію як метод або інструмент аналітичної економіки (Economics). На основі аналізу особливостей еволюції політичної економії упродовж останніх двох століть зроблено висновок про те, що політична економія стала одним із авангардних напрямків розвитку сучасної економічної науки, своєрідним інтерфейсом між аналітичною економікою і політичними науками, що акцентує увагу на проблемах досягнення соціальної ефективності та пояснює, як політичні інституції та економічна система впливають одна на одну. Проаналізовано досвід західних університетів у програмуванні освітніх спеціалізацій у межах "Economics", який передбачає виокремлення низки освітніх програм (Екологічна економіка, Міжнародна економіка, Бізнес-економіка, Економіка розвитку, Економіка охорони здоров'я та ін.), використання якого надасть змогу наблизити українську економічну освіту до господарської практики та сприятиме її інтеграції у світовий освітній та господарський простір.
| 8. |
Кульчицький Я. В. Екологізація економічних систем як визначальна домінанта парадигмальних змін в економічній теорії ХХІ століття [Електронний ресурс] / Я. В. Кульчицький, Б. В. Кульчицький, С. М. Панчишин // Науковий вісник НЛТУ України. - 2018. - Т. 28, № 9. - С. 16-20. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/nvnltu_2018_28_9_4
| 9. |
Стеблій Г. Я. Соціальна спрямованість економіки України в контексті реалізації європейських цінностей [Електронний ресурс] / Г. Я. Стеблій, Н. В. Тувакова, С. М. Панчишин // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. - 2017. - Вип. 2. - С. 11-15. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/sepspu_2017_2_4
| 10. |
Панчишин С. М. Про проблеми викладання фундаментальних економічних дисциплін у вітчизняних та закордонних університетах [Електронний ресурс] / С. М. Панчишин, І. В. Грабинська // Економічна теорія. - 2019. - № 4. - С. 81-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ecte_2019_4_8 Окреслено об'єктивні та суб'єктивно-психологічні чинники скорочення обсягів вивчення фундаментальних економічних дисциплін у вітчизняних закладах вищої освіти упродовж останніх років. На думку авторів, однією із причин витіснення цих дисциплін із університетських навчальних програм стала термінологічна некоректність, пов'язана з використанням назви "Економічна теорія", яка радше є методом чи інструментом економічного дослідження. Використання терміна "економічна теорія" для назви фундаментальної економічної дисципліни істотно звужує її предмет, створює враження про неї як затеоретизовану, відірвану від реальної економіки дисципліну, а набуті під час її вивчення компетентності не сприяють підвищенню конкурентоспроможності випускника на ринку праці. Обгрунтовано доцільність включення до переліку нормативних дисциплін у магістерських освітніх програмах за спеціальністю "Економіка" дисципліни "Політична економія", яка нині перетворилась на міждисциплінарну галузь економічного знання і акцентує на розподільних відносинах та соціальній ефективності. Акцентовано, що викладання фундаментальних економічних дисциплін студентам неекономічних спеціальностей сприятиме підвищенню рівня економічної освіченості суспільства, а отже, ухвалення ефективних економічних рішень. Проаналізовано досвід американських університетів щодо осучаснення структури та змістового наповнення економічних дисциплін для студентів-неекономістів, що надає змогу студентові засвоїти базові теоретичні концепції, сформувати економічне сприйняття та приділити увагу вивченню та аналізу насущних економічних проблем. Такий підхід зрештою доводить не меншу важливість нормативної економіки, ніж позитивної у процесі викладання. Зроблено висновок про те, що негативні тенденції у вивченні фундаментальних економічних дисциплін у вітчизняних університетах можна нейтралізувати через запозичення позитивного зарубіжного досвіду та формування вітчизняного мейнстриму - основного потоку аналітичної економіки, яка враховує наукові здобутки як українських, так і зарубіжних економістів.Окреслено об'єктивні та суб'єктивно-психологічні чинники скорочення обсягів вивчення фундаментальних економічних дисциплін у вітчизняних закладах вищої освіти упродовж останніх років. На думку авторів, однією із причин витіснення цих дисциплін із університетських навчальних програм стала термінологічна некоректність, пов'язана з використанням назви "Економічна теорія", яка радше є методом чи інструментом економічного дослідження. Використання терміна "економічна теорія" для назви фундаментальної економічної дисципліни істотно звужує її предмет, створює враження про неї як затеоретизовану, відірвану від реальної економіки дисципліну, а набуті під час її вивчення компетентності не сприяють підвищенню конкурентоспроможності випускника на ринку праці. Обгрунтовано доцільність включення до переліку нормативних дисциплін у магістерських освітніх програмах за спеціальністю "Економіка" дисципліни "Політична економія", яка нині перетворилась на міждисциплінарну галузь економічного знання і акцентує на розподільних відносинах та соціальній ефективності. Акцентовано, що викладання фундаментальних економічних дисциплін студентам неекономічних спеціальностей сприятиме підвищенню рівня економічної освіченості суспільства, а отже, ухвалення ефективних економічних рішень. Проаналізовано досвід американських університетів щодо осучаснення структури та змістового наповнення економічних дисциплін для студентів-неекономістів, що надає змогу студентові засвоїти базові теоретичні концепції, сформувати економічне сприйняття та приділити увагу вивченню та аналізу насущних економічних проблем. Такий підхід зрештою доводить не меншу важливість нормативної економіки, ніж позитивної у процесі викладання. Зроблено висновок про те, що негативні тенденції у вивченні фундаментальних економічних дисциплін у вітчизняних університетах можна нейтралізувати через запозичення позитивного зарубіжного досвіду та формування вітчизняного мейнстриму - основного потоку аналітичної економіки, яка враховує наукові здобутки як українських, так і зарубіжних економістів.
| 11. |
Панчишин С. М. Про розвиток вітчизняної термінології фундаментальної економічної науки [Електронний ресурс] / С. М. Панчишин, І. В. Грабинська // Економічна теорія та право. - 2019. - № 3. - С. 8-26. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vnyua_etp_2019_3_3
|
|
|